Актуальна інформація для вступників на 5-й курс на кафедру ТПТ

ВСТУП НА 5 КУРС

 Загальна інформація:

Студентам 4-го курсу кафедри ТПТ хто бажає продовжити навчання на 5 курсі потрібно подати документи (перший етап – з 3 липня по 7 липня, другий етап – з 24 липня по 04 серпня) та скласти вступні випробування (перший етап випробувань – з 8 липня по 15 липня, другий етап – з 5 серпня по 11 серпня). Таких випробувань два – вступне фахове випробування та іноземна мова.

Для всіх бажаючих продовжити навчання за ОКР «магістр» на базі диплому бакалавра потрібно подати документи (перший етап – з 3 липня по 7 липня, другий етап – з 24 липня по 04 серпня) та скласти основні вступні випробування (перший етап випробувань – з 8 липня по 15 липня, другий етап – з 5 серпня по 11 серпня) та додаткове випробування з фаху ( у випадку коли напрям підготовки у дипломі не є «Теплоенергетика» ).

 Перелік документів для вступу (для вступників ззовні):

  • паспорт або інший документ, що засвідчує громадянство (оригінал та копії)
  • диплом бакалавра (оригінал та копії)
  • додаток до диплому бакалавра (оригінал та копії)
  • творчі досягнення, якщо такі наявні (наукові статті за обраною спеціальністю)
  • військовий документ (для хлопців; оригінал та копії)
  • ідентифікаційний код (оригінал та копії)
  • шість фотографій

Копії завіряються у відбіркових комісіях факультетів та інститутів за наявності оригіналу. Для подання документів у відбіркових комісіях потрібно залишити копії документів.

На усі запитання ви знайдете відповіді тут: http://pk.kpi.ua/entry-5-course/.

Або за телефоном гарячої лінії факультету (097-653-21-29; 066-470-36-27)

_________________________________________________________________________________________________

ПРОГРАМА

додаткового фахового випробування

для вступу на освітньо-професійну програму підготовки магістра

спеціальності 144 Теплоенергетика

спеціалізації «Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження»

 

I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 

Кафедра теоретичної і промислової теплотехніки готує фахівців за спеціалізацією “Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження”, спеціальності “144 Теплоенергетика”, галузь знань “14 Електрична інженерія та енергетика”, кваліфікація професійна "2149.2 інженер-дослідник", "2143.2 інженер-енергетик".

Додаткове вступне випробування  проводиться тільки для вступників, напрям підготовки (бакалаврат) яких не відповідає галузі знань “14 Електрична інженерія та енергетика” спеціальності “144 Теплоенергетика”.

Метою додаткового вступного випробування є виявлення достатнього початкового рівня знань вступника в області напряму підготовки для вступу на спеціальність “Теплоенергетика”, спеціалізація “Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження”.

Додаткове вступне випробування  проводиться у вигляді комплексного іспиту з теореричних основ теплотехніки.

Додаткове вступне випробування (для вступників на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою галузю знань, спеціальністю, спеціалізацією) оцінюється за шкалою «зараховано», «незараховано». Особи, знання яких на додаткових вступних випробуваннях були оцінені як «незараховано», до участі в наступних вступних випробуваннях і в конкурсному відборі не допускаються та на навчання не зараховуються, незалежно від інших конкурсних показників.

 II. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕПЛОТЕХНІКИ 

Питання з “Теоретичних основ теплотехніки” мають на меті з`ясувати знання вступників з:

-          основ теоретичної механіки, що відноситься до рідких і газоподібних середовищ, механіки рідини і газу, закономірностей гідростатики та гідродинаміки; дають можливість визначати режими руху теплоносіїв, розраховувати поля швидкостей і тисків у теплотехнічному обладнанні;

-          основних закономірностей енергетичних та тепломеханічних взаємодій і перетворень, а також зв’язаними з цими процесами властивостей робочих тіл;

-          основних процесів переносу теплоти та маси речовини у просторі, складних процесів теплообміну.

Вступники повинні вміти кількісно оцінювати термодинамічні властивості різних робочих тіл, що приймають участь у відповідних процесах, достовірно визначати термодинамічні результати цих процесів по енергетичним, ентропійним та енергетичним показникам, а також оцінювати їх термодинамічну ефективність.

Вступники повинні володіти теорією та методикою розрахунку основних процесів теплообміну, користуватися розрахунковими формулами та методами розв'язку основних задач теплообміну, проявити розуміння фізичних особливостей процесів теплопереносу та вміння математично описувати досліджуване явище.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами:

Розділ 1.Основні поняття та визначення гідравліки.

Розділ 2.Основи гідростатики.

Розділ 3.Основи кінематики.

Розділ 4. Основи гідродинаміки рідини.

Розділ 5. Пограничний шар.

Розділ 6. Рух реальних рідин і газів у трубах.

Розділ 7. Гідродинаміка газорідинних систем.

Розділ 8.Основні поняття технічної термодинаміки.

Розділ 9. Перший закон термодинаміки.

Розділ 10. Другий закон термодинаміки.

Розділ 11. Ідеальні гази і газові процеси.

Розділ 12. Реальні гази і процеси з реальними газами.

Розділ 13. Основи теорії тепломеханічних циклів теплосилових установок.

Розділ 14. Паросилові цикли та установки.

Розділ 15. Цикли холодильних і теплонасосних установок.

Розділ 16.Теорiя теплообмiну. Основні поняття і закони.

Розділ 17. Теплопровiднiсть при стацiонарному режимi і нестацiонарному режимi.

Розділ 18. Конвективний теплообмiн при вимушеній течiї рідини.

Розділ 19. Конвективний теплообмiн при вільному рухові рідини.

Розділ 20. Тепловіддача при фазових переходах.

Розділ 21. Теплообмін випромiненням.

Розділ 22. Основи розрахунку теплообмінних апаратiв.

 

IIІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МЕТЕРІАЛИ 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 

  1. Константінов С.М., Панов Є.М. Теоретичні основи теплотехніки: Підручник. – К.: Золоті ворота, 2012. – 592с.
  2. Константінов С.М. Теплообмін: Підручник. – К.: ВПІ ВПК Політехніка: Інрес, 2005. – 304с.
  3. Константінов С.М. Технічна термодинаміка. – К.: Політехніка, 2001. – 368с.
  4. Недужий И.А., Алабовский А.Н. Техническая термодинамика и теплопередача. - К.: Вища школа, 1981. - 246 с.
  5. Алабовский А.Н., Константинов С.М., Недужий И.А. Теплотехника. - К.: Вища школа, 1986. - 255 с.
  6. Константінов С.М., Луцик Р.В. Збірник задач з технічної термодинаміки: Навч.посіб. – К.: ІВЦ Видавництво Політехніка, 2002. – 380с.
  7. Андрианова Т.А. и др. Сборник задач по технической термодинамике. - М.: Энергия, 1981. - 235с.
  8. Краснощеков Е.А., Сукомел А.С. Задачник по теплопередаче. - М.: Энергия, 1980. - 287 с.
  9. Кирилин В.А., Сычов В.В., Шейдлин А.Е. Техническая термодинамика. - М.: Энергия, 1980. - 427 с.
  10. Исаченко В.П., Осипова В.А., Сукомел А.С. Теплопередача. - М.: Энергия, 1981. - 417 с.
  11. Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи. - М.: Энергия, 1977. - 344 с.
  12. Дейч М.Е., Зарянкин А.Е. Гидрогазодинамика.-М.: Энергоатомиздат, 1984.-384с. 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 

  1. Чепурний М.М., Ткаченко С.Й. Основи технічної термодинаміки. – Вінниця: Поділля-2000, 2004. – 352с.
  2. Буляндра О.Ф. Технічна термодинаміка: Підручник для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. – К.: Техніка, 2001. – 320с.
    1. Юдаев Б.Н. Теплопередача. - М.: Высш. шк., 1981. - 319 с.
    2. Теплотехника / Под ред. В.И. Крутова. - М.: Энергия, 1986. - 217 с.
    3. Теплотехника / Под ред. А.П. Баскакова. - М.: Энергия, 1991. - 224 с.
    4. Погорелов А.И. Тепломассообмен (основы теории и расчета). - Одесса: Черноморье, 1999. - 128 с.
    5. Лабай В.Й. Тепломассообмiн. - Львiв: Трiада плюс, 1998. - 260 с.
    6. Алексеев Г.Н. Общая теплотехника. - М.: Высшая школа, 1980. - 550 с.
    7. Костерев Ф.М., Кушнырев В.И. Теоретические основы теплотехники. - М.: Энергия, 1978. - 360 с.
    8. Кутателадзе С.С. Теплопередача и гидравлическое сопротивление: Справочное пособие. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 367 с.
      1. Дмитриевский В.И. Гидромеханика. - М.: Морской транспорт, 1984. 264с.
      2. Дейч М.Е. Техническая газодинамика. - М.: Энергия, 1974.-384с.
      3. Константинов Н.М. и др. Гидравлика, гидрология, гидрометрия. - М.: Высшая школа, 1987.-303 с.
      4. Промышленная теплоэнергетика и теплотехника: Справочник в 4-х томах/ Под общ. ред. В.А.Григорьева. - М.: Энергоатомиздат, 1991.
      5. Бажан П.И., Канивец Г.Е., Селиверстов В.М. Справочник по теплообменным аппаратам. - М.: Машиностроение, 1989. - 366 с.
      6. Справочник по теплообменным аппаратам: В 2-х томах. Том 1 / Под общ. ред. Б.С.Петухова, В.К.Шикова. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 560 с.
      7. Справочник по теплообменным аппаратам: В 2-х томах. Том 2 / Под общ. ред. О.Г.Мартыненко. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 352с.
      8. Василенко С.М., Українець А.I., Олiшевський В.В. Основи тепломасообмiну. - К.: НУХТ, 2004. - 250с.
      9. Луканин В.Н., Шатров М.Г., Камфер Г.М. Теплотехника. - М.:Высш. шк., 2003. - 671с.
      10. Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.С. Практикум по технической термодинамике: Учебное пособие. - 3-е изд. перераб.- М.: Энергоатомиздат, 1986. - 304 с.
      11. Рывкин С.Л., Александров А.А. Термодинамические свойства воды и водяного пара: Справочник. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 80 с.

 

 

ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 

ІV.1. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНКИ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ 

Рейтинг (чисельний еквівалент оцінки з фахового випробування Ф) враховує рівень знань і умінь, які виявив вступник при виконанні додаткового випробування. Кількість балів, набраних на іспиті (Ф), формується як середньоарифметична сума балів, нарахованих вступнику за окремі завдання вступного випробування. Теоретичне питання додаткового випробування, відповідно до програми, передбачає змістовне і обґрунтоване розкриття поставленого завдання. Практичне завдання комплексного фахового випробування має складатися з постановочної частини задачі, яка в разі необхідності супроводжується пояснювальними рисунками, запису основних розрахункових співвідношень, виконання чисельного рішення і отримання відповіді із записом одиниць вимірювання, виконується також аналіз отриманих результатів. Завдання обираються вступником за сліпим жеребом. Оцінювання кожного завдання виконується за рейтинговою системою згідно з таблицею 1: 

Таблиця 1 – До обрахунку оцінки виконання окремих завдань додаткового випробування

 

Характер виконання завдання

Кількість рейтингових балів

Вступник змістовно і обґрунтовано розкрив теоретичне питання (не менше 95% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання без помилок і отримав вірну відповідь. Допускається одне незначне виправлення.

95 - 100

Вступник розкрив теоретичне питання, але обґрунтування виконано недостатньо (не менше 85% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання і отримав вірну відповідь. Допускається 2 незначних виправлення

85 - 94

Вступник змістовно розкрив теоретичне питання (не менше 75% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з несуттєвими неточностями, отримав відповідь. Допускається три незначних виправлення.

75 - 84

Вступник розкрив теоретичне питання (не менше 65% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з помилкою, яка призвела до кінцевої відповіді з певними недоліками. Допускається чотири незначних виправлення.

65 - 74

Вступник розкрив теоретичне питання, але недостатньо (не менше 60% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з певними помилками, які призвели до неправильної кінцевої відповіді. Допускається п`ять незначних виправлень.

60 - 64

Вступник не розкрив теоретичне питання (менше 59% потрібної інформації), чи надав відповідь, яка не відповідає сутності завдання. Або для практичного завдання виконав лише постановочну частину і запис окремих формул. Розрахунки не виконані, або містять грубі помилки. Кінцева відповідь відсутня, або є неправильною. Кількість виправлень – більше п`яти

59 і менше

 

При виконанні вимог, наведених в колонці “Характер виконання завдання”, вступник має змогу отримати максимальну кількість балів з діапазону, вказаного в тому ж рядку в колонці “Кількість балів”, за умови відсутності штрафних балів. Штрафні бали можуть нараховуватись за наступне:

-        порушення логічної послідовності викладення матеріалу - 2 штрафні бали;

-        нечіткі формулювання, які допускають неоднозначні тлумачення - 1 штрафний бал за кожне таке формулювання;

-        порушення масштабу при зображеннях залежностей на графіках, відсутність позначень величин на осях графіків - 1 штрафний бал за кожний із вказаних недоліків;

-        стилістичні та граматичні помилки - 1 штрафний бал за кожний із вказаних недоліків;

-        неохайно написаний текст відповіді із значною кількістю виправлень, що суттєво ускладнює сприйняття відповіді - 2 штрафні бали. 

Загальний показник Ф визначається, як середньоарифметичне значення балів, нарахованих вступнику за окремі завдання додаткового випробування. Для випробування, яке складається із 3-х завдань: Ф = (Ф1+Ф2+Ф3)/3.

Для переведення сумарного рейтингу RD у традиційні оцінки слід користуватися таблицею 2: 

Таблиця 2 – Відповідність сумарного рейтингу Ф традиційним оцінкам

Значення Ф

Чисельний еквівалент

Оцінка ECTS

Оцінка традиційна

95 - 100

5

A

зараховано

85 – 94

4,5

B

75 – 84

4

C

65 – 74

3.5

D

60 – 64

3

Е

59 і менше

0

не зараховано, вступник не допускається до конкурсного відбору

 

IV.2. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНГО БІЛЕТА

 

Форма № Н-5.05

 

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Магістр (інженер-дослідник, інженер-енергетик)

 

Напрям підготовки

14 Електрична інженерія та енергетика

 

Спеціальність, спеціалізація

144 Теплоенергетика,

Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження

 

 

(назва)

 

 

 

Навчальна дисципліна

Додаткове вступне випробування

 

 

 

 

Екзаменаційний білет

 

 

 

1 Сформулювати закон Фур’є. Коефіцієнт теплопровідності:навести визначення, його фізичний зміст і приклади для твердих тіл, рідин і газів.

 

2. Еквівалентний цикл Карно і його значення. Поняття про еталонний цикл Карно. Вивести залежність для визначення ефективності цих циклів.

 

3. Поверхневий натяг у рідині. Причини його виникнення.

 

Затверджено на засіданні кафедри

теоретичної і промислової теплотехніки

 

Протокол №

9

від

«

22

»

лютого

20

17

року

 

 

 

Голова підкомісії

 

 

Г.Б.Варламов

 

(підпис)

 

(прізвище та ініціали)

                                       

 

Розробники програми додаткового фаховогох вступного випробування:

 

д.т.н., професор                        Варламов Г.Б.

к.т.н., доцент                             Гавриш А.С.

к.т.н., доцент                             Барабаш П.О.

к.т.н., асистент                          Соломаха А.С.

 ___________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРОГРАМА

комплексного фахового випробування

для вступу на освітньо-професійну програму підготовки магістра

спеціальності 144 Теплоенергетика

спеціалізації «Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження»

 I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 

Кафедра теоретичної і промислової теплотехніки готує фахівців за спеціалізацією “Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження”, спеціальності “144 Теплоенергетика”, галузь знань “14 Електрична інженерія та енергетика”, кваліфікація професійна "2149.2 інженер-дослідник", "2143.2 інженер-енергетик".

Вступні випробування прийому на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра для галузі знань “14 Електрична інженерія та енергетика”, спеціальності “144 Теплоенергетика”, спеціалізації “Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження” проводяться як комплексні випробування з фахових дисциплін “Гідрогазодинаміка”, “Технічна термодинаміка” та “Тепломасообмін”. 

II. ГІДРОГАЗОДИНАМІКА 

Питання з дисципліни “Гідрогазодинаміка” мають на меті з`ясувати знання вступників з основ теоретичної механіки, що відноситься до рідких і газоподібних середовищ, механіки рідини і газу, закономірностей гідростатики та гідродинаміки однофазних і двофазних потоків; дають можливість визначати режими руху теплоносіїв, розраховувати поля швидкостей і тисків у теплотехнічному обладнанні.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами курсу:

Розділ 1.Предмет, основні поняття та визначення.

Розділ 2.Основи гідростатики.

Розділ 3.Основи кінематики.

Розділ 4. Основи гідродинаміки рідини.

4.1. Диференційні рівняння нерозривності та руху ідеальної рідини.

4.2. Інтегральні рівняння руху ідеальної рідини.

4.3. В’язкість. Рівняння руху для в’язкості рідини. Дисипація енергії.

Розділ 5. Пограничний шар.

Розділ 6. Рух реальних рідин і газів у трубах.

Розділ 7. Гідродинаміка газорідинних систем.

Розділ 8. Гідродинаміка рідинних плівок. 

III. ТЕХНІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА 

Питання з дисципліни “Технічна термодинаміка” мають на меті з`ясувати знання вступників з основних закономірностей енергетичних та тепломеханічних взаємодій і перетворень, а також зв’язаними з цими процесами властивостей робочих тіл. Вступники повинні вміти кількісно оцінювати термодинамічні властивості різних робочих тіл, що приймають участь у відповідних процесах, достовірно визначати термодинамічні результати цих процесів по енергетичним, ентропійним та енергетичним показникам, а також оцінювати їх термодинамічну ефективність.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами курсу:

Розділ 1.Основні поняття технічної термодинаміки.

Розділ 2. Перший закон термодинаміки.

Розділ 3. Другий закон термодинаміки.

Розділ 4. Загальні співвідношення між термодинамічними величинами.

Розділ 5. Ідеальні гази і газові процеси.

Розділ 6. Реальні гази і процеси з реальними газами.

Розділ 7. Газові та парогазові суміші. Вологе повітря.

Розділ 8. Енергетичні баланси стаціонарних поточних процесів

Розділ 9. Основи теорії тепломеханічних циклів теплосилових установок.

Розділ 10. Паросилові цикли та установки.

Розділ 11. Газосилові та комбіновані цикли і установки.

Розділ 12. Течія газів і пари.

Розділ 13. Цикли холодильних і теплонасосних установок. 

IV. ТЕПЛОМАСООБМІН 

Питання з дисципліни “Тепломасообмін” мають на меті з`ясувати знання вступників з основних процесів переносу теплоти та маси речовини у просторі, складних процесів теплообміну. Вступники повинні володіти теорією та методикою розрахунку основних процесів теплообміну, користуватися розрахунковими формулами та методами розв'язку основних задач теплообміну, проявити розуміння фізичних особливостей процесів теплопереносу та вміння математично описувати досліджуване явище.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами курсу:

Розділ 1.Теорiя теплообмiну. Вступ у тепломасообмін. Основні поняття і закони.

Розділ 2. Теплопровiднiсть при стацiонарному режимi.

Розділ 3. Теплопровiднiсть при нестацiонарному режимi.

Розділ 4. Методи рiшення задач теплообмiну. Основи теорії подібності для процесів теплообмiну.

Розділ 5. Конвективний теплообмiн.

Розділ 6. Тепловіддача в однофазному середовищі. Тепловіддача при вимушеній течiї рідини.

Розділ 7. Тепловіддача при вільному рухові рідини. Тепловіддача у обмеженому просторі.

Розділ 8. Тепловіддача при фазових переходах.

Розділ 9. Теплообмін випромiненням.

Розділ 10. Основи розрахунку теплообмінних апаратiв. 

V. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МЕТЕРІАЛИ 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 

  1. Константінов С.М., Панов Є.М. Теоретичні основи теплотехніки: Підручник. – К.: Золоті ворота, 2012. – 592с.
  2. Константінов С.М. Теплообмін: Підручник. – К.: ВПІ ВПК Політехніка: Інрес, 2005. – 304с.
  3. Константінов С.М. Технічна термодинаміка. – К.: Політехніка, 2001. – 368с.
  4. Недужий И.А., Алабовский А.Н. Техническая термодинамика и теплопередача. - К.: Вища школа, 1981. - 246 с.
  5. Алабовский А.Н., Константинов С.М., Недужий И.А. Теплотехника. - К.: Вища школа, 1986. - 255 с.
  6. Константінов С.М., Луцик Р.В. Збірник задач з технічної термодинаміки: Навч.посіб. – К.: ІВЦ Видавництво Політехніка, 2002. – 380с.
  7. Андрианова Т.А. и др. Сборник задач по технической термодинамике. - М.: Энергия, 1981. - 235с.
  8. Краснощеков Е.А., Сукомел А.С. Задачник по теплопередаче. - М.: Энергия, 1980. - 287 с.
  9. Кирилин В.А., Сычов В.В., Шейдлин А.Е. Техническая термодинамика. - М.: Энергия, 1980. - 427 с.
  10. Исаченко В.П., Осипова В.А., Сукомел А.С. Теплопередача. - М.: Энергия, 1981. - 417 с.
  11. Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи. - М.: Энергия, 1977. - 344 с.
  12. Дейч М.Е., Зарянкин А.Е. Гидрогазодинамика.-М.: Энергоатомиздат, 1984.-384с. 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 

  1. Чепурний М.М., Ткаченко С.Й. Основи технічної термодинаміки. – Вінниця: Поділля-2000, 2004. – 352с.
  2. Буляндра О.Ф. Технічна термодинаміка: Підручник для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. – К.: Техніка, 2001. – 320с.
  3. Василенко С.М., Українець А.I., Олiшевський В.В. Основи тепломасообмiну. - К.: НУХТ, 2004. - 250с.
  4. Луканин В.Н., Шатров М.Г., Камфер Г.М. Теплотехника. - М.:Высш. шк., 2003. - 671с.
  5. Юдаев Б.Н. Теплопередача. - М.: Высш. шк., 1981. - 319 с.
  6. Теплотехника / Под ред. В.И. Крутова. - М.: Энергия, 1986. - 217 с.
  7. Теплотехника / Под ред. А.П. Баскакова. - М.: Энергия, 1991. - 224 с.
  8. Погорелов А.И. Тепломассообмен (основы теории и расчета). - Одесса: Черноморье, 1999. - 128 с.
  9. Лабай В.Й. Тепломассообмiн. - Львiв: Трiада плюс, 1998. - 260 с.
  10. Алексеев Г.Н. Общая теплотехника. - М.: Высшая школа, 1980. - 550 с.
  11. Костерев Ф.М., Кушнырев В.И. Теоретические основы теплотехники. - М.: Энергия, 1978. - 360 с.
  12. Кутателадзе С.С. Теплопередача и гидравлическое сопротивление: Справочное пособие. - М.: Энергоатлмиздат, 1990. - 367 с.
  13. Дмитриевский В.И. Гидромеханика. - М.: Морской транспорт, 1984. 264с.
  14. Дейч М.Е. Техническая газодинамика. - М.: Энергия, 1974.-384с.
  15. Константинов Н.М. и др. Гидравлика, гидрология, гидрометрия. - М.: Высшая школа, 1987.-303 с.
  16. Промышленная теплоэнергетика и теплотехника: Справочник в 4-х томах/ Под общ. ред. В.А.Григорьева. - М.: Энергоатомиздат, 1991.
  17. Бажан П.И., Канивец Г.Е., Селиверстов В.М. Справочник по теплообменным аппаратам. - М.: Машиностроение, 1989. - 366 с.
  18. Справочник по теплообменным аппаратам: В 2-х томах. Том 1 / Под общ. ред. Б.С.Петухова, В.К.Шикова. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 560 с.
  19. Справочник по теплообменным аппаратам: В 2-х томах. Том 2 / Под общ. ред. О.Г.Мартыненко. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 352с.
  20. Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.С. Практикум по технической термодинамике: Учебное пособие. - 3-е изд. перераб.- М.: Энергоатомиздат, 1986. - 304 с.
  21. Рывкин С.Л., Александров А.А. Термодинамические свойства воды и водяного пара: Справочник. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 80 с.
  22. Теплотехника / Под ред. А.М. Архарова. - М.: Машиностроение, 1986. - 432 с.
  23. Кулиниченко В.Р. Справочник по теплообменным расчетам. - К.: Технiка, 1990. - 165 с.
  24. Босий В.В., Мариненко В.I. Моделювання теплових режимiв ребер при рiзних умовах теплообмiну: Навч. посiбник. - К.: Мiн. освiти, 1996. - 116с.
  25. Лебедев П.Д. Теплообменные, сушильные и холодильные установки. – М.: Энергия, 1972. – 320 с.
  26. Лебедев П.Д., Щукин А.А. Теплоиспользующие установки промышленных предприятий. – М.: Энергия, 1970.– 408 с.
  27. Кутепов А.М., Стерман Л.С., Стюнин Н.Г. Гидродинамика и теплообмен при парообразовании.-М.: Высшая школа, 1986- 420 с.
  28. Башта Т.М. и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы.-М.: Машиностроение, 1981.-423 с.
  29. Шлипченко З.С. Насосы, компрессоры и вентиляторы.-К.: Техника, 1976.-384 с. 

VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 

VI.1. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНГО БІЛЕТА

Форма № Н-5.05

 

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

(повне найменування вищого навчального закладу)

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Магістр (інженер-дослідник, інженер-енергетик)

 

Напрям підготовки

14 Електрична інженерія та енергетика

 

Спеціальність, спеціалізація

144 Теплоенергетика,

Промислова та муніципальна теплоенергетика і енергозбереження

 

 

(назва)

 

 

 

Навчальна дисципліна

Комплексне   фахове  випробування

 

Екзаменаційний білет

 

 

 

1. На зануреній поверхні труби діаметром d і довжиною L кипить вода під тиском р, якому відповідає температура насичення tн  та питома теплота пароутворення r. При цьому генерується пара в кількості m. Визначити температуру на зовнішній поверхні труби, якщо для тепловіддачі справедливе емпіричне рівняння a = 3,14×q0,7×р0,15, в якому [q] = Вт/м2, [р] = бар, [a] = Вт/(м2×°С).

 

2. Визначити опалювальний коефіцієнт циклу повітряного теплового насоса φ, в якому відсутнє тертя в адіабатних машинах і порівняти його з опалювальним коефіцієнтом для оборотного циклу Карно φОб.Карно в заданому інтервалі температур джерел tx та tГ, якщо температура повітря на вході в компресор дорівнює температурі навколишнього середовища t1=tx, температура повітря перед детандером дорівнює температурі гарячого джерела t3=tГ, а ступінь підвищення тиску в компресорі – β. Скільки можна отримати теплоти за годину для опалювання, якщо відома потужність компресора? Якщо замінити тепловий насос електронагрівником, то яка має бути споживана ним електрична потужність в кВт?

 

3. Визначити абсолютний та надлишковий тиск (кПа), а також п`єзометричний напір у воді на глибині H, якщо барометричний тиск дорівнює P (прийняти g=9,81 м/с2).

 

4. Теоретичне питання:Сформулювати основні положення теорії подібності для процесів теплопровідності. Навести фізичний сенс безрозмірних чисел Біо та Фур'є.

 

Затверджено на засіданні кафедри

Теоретичної і промислової теплотехніки

 

Протокол №

9

від

«

22

»

лютого

20

17

року

 

 

 

Голова підкомісії

 

 

Г.Б.Варламов

 

(підпис)

 

(прізвище та ініціали)

                                       

 VI.2.. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНКИ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ 

Рейтинг (чисельний еквівалент оцінки з фахового випробування Ф) враховує рівень знань і умінь, які виявив вступник при виконанні комплексного фахового випробування. Кількість балів, набраних на іспиті (Ф), формується як середньоарифметична сума балів, нарахованих вступнику за окремі завдання комплексного фахового випробування. Теоретичне питання з однієї з дисціплін комплексного фахового випробування відповідно до програми втупних випробувань передбачає змістовне і обґрунтоване розкриття поставленого завдання. Практичне завдання комплексного фахового випробування має складатися з постановочної частини задачі, яка в разі необхідності супроводжується пояснювальними рисунками, запису основних розрахункових співвідношень, виконання чисельного рішення і отримання відповіді із записом одиниць вимірювання, виконується також аналіз отриманих результатів. Завдання обираються вступником за сліпим жеребом. Оцінювання кожного завдання виконується за рейтинговою системою згідно з таблицею 1: 

Таблиця 1 – До обрахунку оцінки виконання окремих завдань комплексного фахового випробування

 

Характер виконання завдання

Кількість рейтингових балів

Вступник змістовно і обґрунтовано розкрив теоретичне питання (не менше 95% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання без помилок і отримав вірну відповідь, надав обґрунтований аналіз одержаних результатів. Допускається одне незначне виправлення.

95 - 100

Вступник змістовно розкрив теоретичне питання, але обґрунтування виконано недостатньо (не менше 85% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання без помилок і отримав вірну відповідь, але надав аналіз одержаних результатів без обґрунтування. Допускається два незначних виправлення

85 - 94

Вступник змістовно розкрив теоретичне питання (не менше 75% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з несуттєвими неточностями, які не в повній мірі відображають фізику процесу, отримав відповідь, надав аналіз одержаних результатів. Допускається три незначних виправлення.

75 - 84

Вступник розкрив теоретичне питання (не менше 65% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з помилкою, яка призвела до кінцевої відповіді з певними недоліками, надав аналіз одержаних результатів. Допускається чотири незначних виправлення.

65 - 74

Вступник розкрив теоретичне питання, але недостатньо (не менше 60% потрібної інформації). Або виконав практичне завдання з певними помилками, які призвели до неправильної кінцевої відповіді, надав аналіз одержаних результатів. Допускається п`ять незначних виправлень.

60 - 64

Вступник не розкрив теоретичне питання (менше 59% потрібної інформації), чи надав відповідь, яка не відповідає сутності завдання. Або для практичного завдання виконав лише постановочну частину і запис окремих формул. Розрахунки не виконані, або містять грубі помилки. Кінцева відповідь відсутня, або є неправильною. Кількість виправлень – більше п`яти

59 і менше

 

При виконанні вимог, наведенних в колонці “Характер виконання завдання”, вступник має змогу отримати максимальну кількість балів з діапазону, вказаного в тому ж рядку в колонці “Кількість балів”, за умови відсутності штрафних балів. Штрафні бали можуть нараховуватись за наступне:

-        порушення логічної послідовності викладення матеріалу - 1...3 штрафні бали;

-        окремі, дещо нечіткі формулювання, які допускають неоднозначні тлумачення - 1 штрафний бал за кожне таке формулювання;

-        порушення масштабу при зображеннях залежностей на графіках, відсутність позначень величин на осях графіків - 1 штрафний бал за кожний з вказаних недоліків;

-        стилістичні та граматичні помилки - 1 штрафний бал за кожну з помилок;

-        неохайно написаний текст відповіді із значною кількістю виправлень, що суттєво ускладнює сприйняття відповіді - 1...3 штрафні бали.

Загальний показник Ф визначається, як середньоарифметичне значення балів, нарахованих вступнику за окремі завдання комплексного фахового випробування. Для випробування, яке складається із 4-х завдань: Ф = (Ф1+Ф2+Ф3+Ф4)/4.

Для переведення сумарного рейтингу RD у традиційні оцінки слід користуватися таблицею 2: 

Таблиця 2 – Відповідність сумарного рейтингу Ф традиційним оцінкам

Значення Ф

Чисельний еквівалент

Оцінка ECTS

Оцінка традиційна

95 - 100

5

A

відмінно

85 – 94

4,5

B

добре (дуже добре)

75 – 84

4

C

добре

65 – 74

3,5

D

задовільно

60 – 64

3

Е

задовільно (достатньо)

59 і менше

0

незадовільно, вступник виключається з конкурсного відбору

 

Розробники програми комплексного фаховогох вступного випробування:

 

д.т.н., професор                        Варламов Г.Б.

к.т.н., доцент                             Гавриш А.С.

к.т.н., доцент                             Барабаш П.О.

к.т.н., асистент                          Соломаха А.С.

 

                                                                              НТУУ КПІ      ТЕФ      Розклад       Бібліотека      Електронний Кампус      Вебкамери       Радіо КПІ       Студмістечко